пятница, 2 марта 2012 г.

Твір на тему "Страшні слова, коли..."

Страшні слова, коли "я не люблю...",
Ти чуєш від коханої людини.
Навіщо тоді жити, люди?
Якщо ти чуєш "не люблю..."
Страшні слова, коли ти неважливий
В житті коханої людини.
Навіщо тоді ще любити?
Якщо нема кого любити.
Страшні слова, надії,
Коли ти розлюбив.
Страшні думки і дії,
Коли ти не любив.
І недарма говорять:
"Люди, по любите!"
Адже без нирки можно жити,
А без любові - ні хвилинки...

понедельник, 27 февраля 2012 г.

Аналіз вірша Миколи Вінграновського "Сеньйорито акаціє, добрий вечір...":
Тема: Розкриття почуттів, які спалахнули на схилі літ.
Ідея: Відчуття давно забутого кохання, яке приносило більше муки від не розділених почуттів, ніж радості.
Автор використовує у вірші художний прийом - аксюморон: "колюче щастя".
Також використовує епітети: "годину суху та вологу", "пожежо моя", "осінній я".
Риторичні запитання: "Хто воно за таке любов?", "Вже б, здалося, нащо мені?", "Ви з якої дороги, пожежо моя?.."
Рядок "Ви з якої дороги, пожежо моя?" порушує загальний ритм вірша, що підкреслює особливу схвильованість чоловіка. Легка втома відчувається у рядках: "Сеньйорито, вогонь на плечі - Осінь, ви і осінній я..." Адже для героя настала пора, "Коли стало любити важче, І солодше любити знов..." Здавалося б, усе минулося. Але ні. Загорілася в душі пожежа, і якщо на початку вірша «осінь зійшла по плечі», то тепер — «вогонь по плечі». Коханню підкоряється будь який вік.


воскресенье, 26 февраля 2012 г.

Аналіз вірша Івана Драча "Балада про соняшник":
Тема: Розширення просторових координат художнього світу, відштовхування від побутових, буденних реалії життя і на цій основі підвищення широких узагальнень.
Ідея: Відчути неповторну, нову грань життя.
В творі потужно звучить мотив духовної величі людини.
Метаморфоза: "В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене, Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців із рогатки. Він стрибав на одній нозі, Щоб вилити з вуха воду..."
Драч поєднує в одній площині реальні деталі з метаморфичним узагальненням, застосовує асоціативне мислення, внаслідок чого реальні предмети стають символами.
У баладний сюжет вривається ліричне начало, і завершує твір монолог: "Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриває тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником".
Аналіз вірша Василя Симоненка "Я...":
Тема: Заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.
Iдея: Довести читачевi, що кожна людина неповторна. Ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності".
Мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. Через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.
Провiдним художним засобом є — «Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.»  Епiтети: «Очицями, повними блекоти», «Він гримів одержимо і люто», «лице рябе».
Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»
Афористичний висновок вірша "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.

суббота, 18 февраля 2012 г.

Мої враження після прочитання повісті "Україна в огні".

На початку, хочу сказати, що назва повісті вже вражає! Я дуже задоволена цим твором, тому що вважаю, що люди повинні знати свою історію. В повісті Довженка я знайшла багато цікавого. Мене дуже вразил опис тогочасоного життя селян, їх стосунки. На мою думку, зараз небагато людей, які змогли б не зрадити свою сім'ю, народ і піти на самопожертву заради держави. Головний герой цього твору, Лаврін Запорожець, дуже мужній та сміливий чоловік. Це вражає, бо на цей час було багато зрадників, але він не відступився від своєї ідеї. Завдяки повісті Довженка, я зовсім по-іншому зараз ставлюсь до України та його народу. 

пятница, 27 января 2012 г.

Олександр Довженко - цікава людина, тому что...
Я вважаю, що Довженко є цікавою людиною, тому що він був дуже розумною та талановитою людиною, незважаючи на те, що його батько був "темним". Олександр багато навчався, знав добре історію, физику, географію і також гімнастику. Він дуже різнобічна людина. Довженко знайшов себе у кіно. Його не задовольняла работа вчителем, він не відчував себе повною людиною, але раптово Олександр помітив себе у кіно. Він срежисерував багато дуже гарних кінокартин, які й зараз відомі в усьому світі. Все життя він змушений був відкуповуватись від радянського режиму. За свої геніальні твори Довженко створював фільми за темою радянської влади, тобто сплачував таким чином за свою творчість.За своє життя він багато зробив для України, тому ми завжди будемо пам´ятати його великі творіння.
Помста - це...
- злочин
- ненависть
- підлість
- неповага
- гріх

Гріх - це
- дія людини
- заздрість
- помилка
- вбивство
- брехня

воскресенье, 22 января 2012 г.

Чи знайшов Многогрішний своє щастя після втечі за кордон?
Я вважаю, що Григорій здобув своє щастя після втечі за кордон, тому що з ним була його кохана. Многогрішному більш не загрожував майор Медвин, тому він, напевно, міг бути щасливим, але ми цього не знаємо.

Чи було вбивство Медвина необхідним? Чи ви вважаєте це гріхом?
На мою думку, Медвина слід було вбити, тому що він загрожував життю Григорія та катував и загрожував ще великій кількості людей. З одного боку, я вважаю, що це гріх, тому що вбивство людини - це тяжкий гріх Божий, але з іншого боку, це вбивство було ніби самозахистом, тому це не можно вважати гріхом. 

четверг, 19 января 2012 г.

Якою людиною є Іван Багряний?
Іван Багряний був дуже чуткою та доброзичливою людиною, але сильною духом і тілом. Він двічі втікає з полону, з табору смертників і виживає. Це говорить про те, що людина має мету і йде заради неї на все. Багряний мав тяжку долю, але ніякі катування і загрози не зламали його.
Чи був він щасливий?
Я вважаю, що Іван Багряний не був дуже щасливою людиною, тому що він покинув свою дружину, дітей і потрапив за кордон. Він покинув рідну Батьківщину, за якою дуже сумував, але Іван не міг повернутися додому.